Коротка інформація про Українську Греко-Католицьку Церкву

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) — пряма наслідниця хрещення Руси-України Володимиром Великим 988 року, яка має Візантійський обряд та перебуває у повній єдності з Римським Апостольським Престолом. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйонів) є найбільшою у світі з усіх двадцяти трьох Східних Церков у католицькій спільноті та відповідно другою після Латинської Церкви. Її очолює Верховний Архиєпископ Києво-Галицький - Блаженніший Святослав. УГКЦ, за чинним законодавством Католицької Церкви, — Церква свого права (Ecclesia sui juris). У неї є власний обряд, який походить з Константинопільської традиції та вона зберігає її літургійну, богословську, духовну і дисциплінарну спадщину в культурі та історичних обставинах свого народу. Як одна з частин давньої Київської Церкви, УГКЦ прагне відновлення її первісної єдності. У суспільному і громадському житті своїх вірних, відстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізує велику кількість благодійних та громадських проектів в Україні та поза її межами.

Українська Греко-Католицька Церква має безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Руси-України та становлення на її території церковної структури. Новий період з її багатовікової історії розпочинає 1596 рік, коли у Бересті (тепер Білорусь) на Церковному Соборі було проголошено відновлення повної єдності з Римським Престолом (наступником Апостола Петра), що увійшло в історію під назвою як Берестейська унія. Згідно з угодами Берестейської унії, у Київській Церкві богослужіння, церковна організація й обряди залишились такими, як і вони були.  

Унаслідок трьох поділів Речі Посполитої, Київську митрополію розділено на дві частини: на землях, що відійшли до Російської імперії, 1838 року УГКЦ насильно ліквідували. Проте Австрійська імперія проводила політику сприяння унійним процесам, оскільки УГКЦ відігравала консолідуючу роль в українському суспільстві — та позитивно підтримувала розвиток культурно-освітнього життя.

Розквіт Української Греко-Католицької Церкви припадає на 19 століття. Провідною постаттю в першій половині двадцятого століття був львівський митрополит Андрей Шептицький. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях, 1946 року УГКЦ жорстоко ліквідовано. Церква існувала лише в підпіллі і аж 1989 року — за горбачовської перебудови — УГКЦ вийшла із підпілля.

27 червня 2001 року під час візиту в Україну Папа Іван-Павло ІІ проголосив 28 осіб блаженними Церкви. Це єпископи, священники, монахи й монахині та один мирянин, які зазнали страждань і прийняли мученицьку смерть за віру в часи комуністичного та нацистського переслідувань.

Серед найбільш знакових постатей УГКЦ є Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944), Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984) та Блаженніший кардинал Любомир Гузар (1933–2017).

Найвищим керівним органом Церкви є Синод Єпископів УГКЦ, до складу якого входять 55 єпископів з одинадцяти країн світу (2023 р). Синод Єпископів є найвищим законодавчим, судовим, і керівним органом Церкви. Основним принципом синодального устрою є колегіальність.

У новітніх часах знаковими стали Синоди Єпископів УГКЦ 2002 року, учасники якого однодушно підтвердили курс на утвердження патріаршого устрою УГКЦ, а також 2004-го, який прийняв рішення про повернення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва. За словами Блаженнішого Святослава, сьогодні наша Церква крок за кроком у розбудові своїх структур прямує до патріархату.

Головним храмом Української Греко-Католицької Церкви є Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві.

Українська Греко-Католицька Церква завжди значну увагу приділяла освіті й вихованню молоді. У минулому Церква була головним носієм освіти серед українців. Одразу з виходом з підпілля діяльність багатьох навчальних закладів Церкви було відновлено. Нині вона має десять єпархіяльних і між’єпархіяльних духовних семінарій, половина з яких знаходиться в Україні. Одним з найвідоміших навчальних закладів УГКЦ є Український Католицький Університет у Львові, який з кожним роком збільшує кількість своїх студентів.

Священники УГКЦ в Данії належать до церковної структури "Апостольського Екзархату в Німеччині та Скандинавії”, підпорядковуючись єпископу, який має свій осідок у Мюнхені. Відповідно єпископ з Мюнхена (Вл. Богдан Дзюрах) підпорядковується Главі УГКЦ в Києві.

В більшості країн своєї присутності УГКЦ має свої власні храми та єпархіальні будівлі. Там де їх немає (наприклад в Данії) УГКЦ послуговується храмами Римо-Католицької Церкви, але має свої власні парафіяльні книги, реєстр вірних та діє згідно свого канонічного права.